- довічні повноваження
- term of life
Українсько-англійський юридичний словник.
довічні повноваження
Look at other dictionaries:
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
пленіпотент — Ліпотент, пленіпотент: Пленіпотент, преліпотент: виборний від сільської громади, що мав повноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою чи паном [28] виборний від сільської громади, який мав уповноваження вести громадські… … Толковый украинский словарь
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
дискреційний — а, е. Той, що діє за власним розсудом. •• Дискреці/йна вла/да право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Дискреці/йна полі/тика політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення … Український тлумачний словник
прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод … Український тлумачний словник
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
представник — I (кого чого, від кого чого), речник, репрезентант; аґент (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження) Пор. представляти I II ▶ див. виразник, особина … Словник синонімів української мови
вповноважений — 1 дієприкметник від: вповноважити вповноважений 2 прикметник який має певні повноваження вповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
уповноважений — 1 дієприкметник від: уповноважити уповноважений 2 прикметник який має певні повноваження уповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
